Деякі особливості проектування очисних споруд на Україні.

Основна причина поганої якості очистки стічної води це безвідповідальність за неякісну роботу.

Тому 80% очисних споруд малих міст(населення до 50 тисяч) не працюють. Кожний мер знаходить свої можливості щоб закрити це питання перед контролюючими органами. Берем південь України Одеську область. Очисних споруд не має(тобто вони є старі ще радянські) не працюють зовсім; Кілія, Болград, Шабо, Арциз та багато інших це не враховуючи великих сіл та ПГТ. Дуже погано що в курортній зоні, там де люди відпочивають, ОС також не має. Це і дорога для відпочинку Затока, Сергіївка, Приморське, Коблево. Фактично люди купаючись в морі плавають в воді яка на 30% складається із сечі, це урінотерапія, а не відпочинок. Як голови міськрад вирішують питання з правоохоронними та природоохоронними органами я не знаю, та настає час коли це їм набридає і вони шукають рішення проблеми. І тут до них їдуть 2-3 професори з фірми назвемо їх умовно Біоміоріо і пропонують локальні очисні споруди(ЛОС) сертифіковані на Україні і універсальні за своїми властивостями. Голова міськради за фахом далекий від хімії та біології визиває керівника водоканалу який має освіту як правило технічну( бо насоси та обладнання повинно працювати) і теж далекий від хімії та біології. Керівник водоканалу провіряє сертифікати ( так вони робочі) і дає згоду на проектування та будівництво. І тут професори самі собі пишуть «Завдання на проектування» де закладають вихідні параметри згідно законодавства а от вхідні максимум це із «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення» а то ще набагато кращі для себе.

Звісно ніхто не бере ніяких аналізів по факту.

Професори (Фірма умовно Біоріоміо) отримують гроші за проектування, потім отримують мільони грошей за обладнання(ЛОС Біоріоміо) будуються очисні , а вони не працюють. Мер питає фірму , а вона показує «Завдання на проектування» і все. Ті параметри які закладені витримати не в змозі ні один водоканал. Голову як доставали природоохоронні органи так і дістають плюс ще й за непрацюючі нові ОС за які сплачено мільйони гривень. Звісно решта голів бачачи цю ситуацію втрачає бажання щось робити в цьому плані.

Цікаво що в усьому світі розуміють що очисні споруди навіть локальні треба проектувати індивідуально для кожного об’єкта і тільки в Україні розроблено більше 20 типів ЛОС і всі вони сертифіковані і універсальні.і гловне нікого не хвилює допустимі дози токсичних речовин, які могли б негативно вплинути на біологічні процеси.

ОС розраховуються по таблиці 16 ДБН

За Директивою Ради Європи [22] БСК5 неосвітленої рідини унормовано

як міжнародну норму держав ЄЕС у кількості 60 мг/добу на одного жителя.

Проектувальники принципово не хочуть звертати увагу на пункт 10.1.4 За відсутності даних згідно з 10.1.1 розрахункову кількість забруднювальних речовин на одного жителя в господарсько-побутових стічних водах населеного пункту при виконанні попередніх розрахунків допускається визначати згідно з таблицею 16. Ще раз наголошую попередніх розрахунків а не кінцевих.

Для того щоб виконати пункт 10.1.12 ДБНа на ЛОС почали встановлювати фільтри доочистки, але вони тільки ускладнюють і без того погану роботу ОС і значно погіршують кінцевий результат.

Звісно ДБН має дуже багато недоліків і потребує серйозного доопрацювання, та в цілому він стоїть на варті захисту нашого навколишнього середовища. Тим більше це закон і він потребує виконання.

При виборі очисних споруд (ОС) замовник враховує ціну, термін гарантії, вартість сервісного обслуговування, витрати електроенергії і т.п., але як би не хотілося спростити і здешевити вирішення питання очищення стічних вод, необхідно розуміти, що якість і стабільність необхідних показників очищених стічних вод є першорядними, а досягти цього в примітивних ОС не представляється можливим.

Україна має свої особливості в проектуванні очисних споруд.

По перше ми не можемо рівнятися на Європу в проектуванні ОС особливо в відношенні малих ОС (до 2000 м/добу) тому що так як показники очищення для малих об'ємів стічних вод в Європі дуже низькі: біологічне споживання кисню (БПК) - 30-60 мг / л, завислі речовини - 30-60 мг / л, азот і фосфор, як правило, взагалі не нормуються, - то європейським розробникам не було резону працювати над ефективними малими очисними спорудами. Що ж стосується міських очисних споруд, то є чому у Заходу повчитися, так як необхідні показники очищення стічних вод там підвищуються при збільшенні продуктивності ОС.

І це правильно – тому що в Європі розвинено виробництво, а виробничі води бідні на азот та фосфор. Тобто для нормальної роботи мікрофлори достатній концентрації основних елементів живлення бактерій — органічного вуглецю (БПК), азоту і фосфору з розрахунку БПК : N : Р = 100: 5:1; (співвідношення БПК 100 азот 5 та фосфор 1)

Те що отримують річки з побутових стоків в Європі піде тільки на користь. На Україні виробництво в основному харчове тому якщо ці показники зменшити ми отримаємо екологічну катастрофу, те що ми часто бачимо(запахи та цвітіння води).

По друге якщо подивитись на карту четвертичних відкладень то позиція 4 леси та лесоподібні породи займає десь процентів 70 України. Такого немає ні в одній країні Європи. За гранулометричним складом це суглинки та глини. Звісно глинисті частки потрапляють до ОС. Тобто в стічні води потрапляє тонка глина час осідання якої пів місяця. Більше того глиністі частки потрапляють на піскові та мулові майданчики, і як боротися з цим лихом в ДБНі немає нічого

Якщо уважно читати ДБН то пункт 10.2.4.5 Розрахунок відстійників слід виконувати з урахуванням кінетики осідання завислих речовин, глибини проточної частини відстійника, необхідного ефекту освітлення, мінімальної середньомісячної температури стічних вод, а також коефіцієнтів використання об’єму споруд, наведених у таблиці 21, та даних додатка В.

Дивимося додаток В

Більш того в ДБН чітко Додаток В1 «Дані для розрахунку первинних відстійників»

пункт «В.1.1 Розрахункове значення гідравлічної крупності и₀, мм/с, рекомендується визначати за кривими

кінетики відстоювання Е = f(t), які отримують експериментально, із приведенням одержаної в лабораторних умовах величини до висоти шару, що дорівнює глибині проточної частини відстійника, за формулою» і дуже погано що на цей пункт ніхто не звертає уваги, більш того таблиця 1предбачає тільки 2 параметра- ефект освітлення та концентрацію завислих речовин, а треба враховувати особливо для Україні гранулометрію. . На ринку України пропонується десятки універсальних малих очисних споруд (МОС), і коли питаєш їх розробників «А що відносно гранулометрії?» вони взагалі не розуміють питання.

Зрозуміло, що є ще багато особливостей проектування очисних споруд та однозначно – кожні стоки в кожному конкретному випадку необхідно вивчити по факту, а потім пропонувати систему очистки. Розрахунок по кількості мешканців населеного пункту робиться попередньо, як написано в ДБНі і ні в якому разі не можна цей розрахунок приймати як кінцевий результат.